Протокол у зв'язку з підписанням Додаткового Протоколу від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року

Протокол
у зв'язку з підписанням Додаткового Протоколу
від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї
від 18 серпня 1948 року

Уповноважені
Австрійської Республіки,
Республіки Болгарія,
Угорської Республіки,
Республіки Молдова,
Російської Федерації,
Румунії,
Словацької Республіки,
України,
Республіки Хорватія та
Союзної Республіки Югославія

взяли до відома таку заяву Федеративної Республіки Німеччина у зв'язку з підписанням Додаткового Протоколу від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року:

1. Приєднання Федеративної Республіки Німеччина до Конвенції не зачіпає зобов'язань, що випливають з її членства у Європейському Співтоваристві.

2. На німецькій ділянці Дунаю плавзасоби і пристрої, які використовуються на навчаннях для форсування річок, не розглядатимуться як військові кораблі згідно з абзацом 1 статті 30 Конвенції і можуть плавати по німецькій ділянці Дунаю за згодою Уряду Федеративної Республіки Німеччина.

3. Щодо статті 27 Конвенції про режим судноплавства на Дунаї слід мати на увазі, що митні питання на території Європейського Співтовариства входять до компетенції Європейського Співтовариства.

На посвідчення цього уповноважені вищезгаданих держав підписали цей Протокол, складений німецькою, російською та французькою мовами.

Вчинено в Будапешті двадцять шостого березня тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року.

Додатковий Протокол
від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї
від 18 серпня 1948 року

Австрійська Республіка,
Республіка Болгарія,
Угорська Республіка,
Федеративна Республіка Німеччина,
Республіка Молдова,
Російська Федерація,
Румунія,
Словацька Республіка,
Україна,
Республіка Хорватія та
Союзна Республіка Югославія,
далі "Договірні Сторони",

переконані у необхідності привести певні положення Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, підписаної у Белграді 18 серпня 1948 року, у відповідність до політичних та економічних обставин, які тим часом змінилися,

керуючись прагненням надати всім придунайським державам можливість участі,

домовились про таке:

Стаття 1

(1) Федеративна Республіка Німеччина приєднується до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року як Договірна Сторона на рівних правах з державами-учасницями та їхніми правонаступницями.

(2) Державами-учасницями та їхніми правонаступницями є Австрійська Республіка, Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Румунія, Словацька Республіка, Україна, Республіка Хорватія і Союзна Республіка Югославія.

Стаття 2

Стаття 2 Конвенції приймається у такій редакції:

"Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря через Сулинський канал".

Стаття 3

Стаття 5 приймається у такій редакції:

"Засновується Дунайська Комісія, далі "Комісія", до складу якої входять по одному представнику від кожної Договірної Сторони".

Стаття 4

Стаття 10 Конвенції приймається у такій редакції:

"Комісія складає свій бюджет і затверджує його більшістю голосів усіх Договірних Сторін. У бюджеті мають бути передбачені витрати на утримання Комісії та її апарату, які покриваються за рахунок внесків Договірних Сторін, що робляться щороку в однаковому для кожної Договірної Сторони розмірі".

Стаття 5

Стаття 15 Конвенції приймається у такій редакції:

"Офіційними мовами Комісії є німецька, російська та французька".

Стаття 6

Стаття 46 Конвенції приймається у такій редакції:

"Зміни до цієї Конвенції приймаються за взаємною згодою всіх Договірних Сторін. Вони набувають чинності першого числа місяця, що йде за тим, коли всі Договірні Сторони повідомлять Уряд Союзної Республіки Югославія про те, що внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності вищезгаданими змінами, ними виконані".

Стаття 7

(1) Цей Додатковий Протокол набуває чинності першого числа місяця, що йде за тим, коли вісім Договірних Сторін повідомлять Уряд Союзної Республіки Югославія про те, що внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття ним чинності, ними виконані. Для інших Договірних Сторін цей Додатковий Протокол набуде чинності в день отримання Урядом Союзної Республіки Югославія їхніх повідомлень про те, що необхідні для набуття ним чинності внутрішньодержавні процедури виконані.

(2) Уряд Союзної Республіки Югославія повідомить Договірні Сторони про отримання кожного повідомлення згідно з пунктом 1 цієї Статті і про набуття чинності цим Додатковим Протоколом.

На посвідчення цього нижчепідписані належним чином на те уповноважені, підписали цей Додатковий Протокол.

Вчинено в Будапешті двадцять шостого березня тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року в одному примірнику німецькою, російською і французькою мовами, при цьому всі тексти є автентичними. Цей примірник здається на зберігання Уряду Союзної Республіки Югославія, який направить нижчепідписаним державам завірені копії.

Конвенція про режим судноплавства на Дунаї

Конвенція
про режим судноплавства на Дунаї

( Із змінами, внесеними згідно з Додатковим Протоколом
від 26.03.98 )

Союз Радянських Соціалістичних Республік, Народна Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Румунська Народна Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Чехословацька Республіка і Федеративна Народна Республіка Югославія,

Беручи до уваги постанову Ради Міністрів Закордонних Справ від 12 грудня 1946 року про скликання Конференції для вироблення нової Конвенції про режим судноплавства на Дунаї в складі представників зазначених у цьому рішенні держав і

Бажаючи забезпечити вільне судноплавство на Дунаї відповідно до інтересів і суверенних прав придунайських країн, а також з метою зміцнення економічних і культурних зв'язків придунайських країн між собою і з іншими країнами,

Вирішили укласти Конвенцію про режим судноплавства на Дунаї і з цією метою призначили нижчепідписаних як своїх повноважних представників, які після пред'явлення своїх повноважень, визнаних у порядку і належній формі, умовились про таке:

Глава I

Загальні положення

Стаття 1

Навігація на Дунаї повинна бути вільною і відкритою для громадян, торгових суден і товарів усіх держав на основі рівності щодо портових і навігаційних зборів та умов торгового судноплавства. Викладене вище не поширюється на перевезення між портами однієї і тієї самої держави.

Стаття 2

Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря через Сулинський канал.

( Стаття 2 в редакції Додаткового Протоколу від 26.03.98 )

Стаття 3

Придунайські держави зобов'язуються утримувати свої ділянки Дунаю в судноплавному стані для річкових і на відповідних ділянках морських суден і виконувати необхідні роботи для забезпечення і поліпшення умов судноплавства, а також не чинити перешкод для судноплавства на фарватерах Дунаю. З питань, зазначених у цій статті, придунайські держави консультуються з Дунайською Комісією (стаття 5 нижче).

Прибережні держави можуть в своїх межах організувати роботи по забезпеченню судноплавства, виконання яких необхідно в зв'язку з виниклими терміновими і непередбаченими обставинами. Держави повідомлять Комісію про причини, що викликали ці роботи, і подадуть короткий опис цих робіт.

Стаття 4

В разі, коли яка-небудь придунайська держава не буде спроможна сама організувати роботи, що входять в її територіальну компетенцію і необхідні для забезпечення нормального судноплавства, то така держава повинна буде передати виконання цих робіт Дунайській Комісії (стаття 5) на умовах, що їх вкаже Комісія, без права передоручення виконання цих робіт іншій державі, за винятком тієї частини річкового шляху, що становитиме кордон даної держави. В цьому останньому випадку Комісія визначить умови виконання таких робіт. Придунайські держави зобов'язуються надавати всіляке сприяння Комісії або державі, яка виконує зазначені роботи.