«ДУНАЙСЬКУ ВІЙНУ» ПРОГРАНО?

З 15 по 23 квітня 2002 року в Будапешті проходила ювілейна 60-та сесія Дунайської комісії — спеціального органу, створення якого передбачено Бєлградською конвенцією про режим судноплавства на Дунаї 1948 року. На цей час учасниками конвенції є Австрія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Молдова, Росія, Румунія, Словаччина, Україна, Хорватія та Югославія.

Компетенція Дунайської комісії (ДК) дуже широка — від спостереження за виконанням постанов Бєлградської конвенції до складання загального плану основних робіт в інтересах судноплавства, провадження цих робіт, встановлення єдиної системи навігаційної обстановки і до уніфікації правил річкового нагляду та видання довідників, лоцій навігаційних карт, атласів для потреб судноплавства тощо.

Із 47 статей Бєлградської конвенції слід вирізнити статті 4 і 10, в яких зазначено: 

«Якщо якась придунайська держава не в змозі буде сама розпочати роботи, які входять у її територіальну компетенцію і необхідні для забезпечення нормального судноплавства, то така держава муситиме передати виконання цих робіт ДК на умовах комісії, без права передоручення цих робіт іншій державі, за винятком тієї частини річкового шляху, що становить кордон даної держави. У цьому останньому разі комісія визначить умови виконання цих робіт.

Придунайські держави зобов’язуються надавати всіляке сприяння комісії або державі, яка виконує ці роботи».

«Для покриття витрат на виконання спеціальних робіт, що забезпечують належний стан судноплавства чи його поліпшення, комісія може встановлювати спеціальні збори».

Окрім зборів на виконання спеціальних робіт, конвенцією передбачено збори із суден лише на двох ділянках ріки, але при цьому жодні збори не повинні давати прибутку (ст. 36 і 37). В усьому іншому, як сказано в ст.1, «навігація на Дунаї має бути вільною і відкритою для громадян, торгових суден і товарів усіх держав на основі рівності щодо портових і навігаційних зборів та умов торгового судноплавства...»