Умирающий украинский Дунай

На протяжении многих лет отмечается неутешительный факт — сток воды в Дунае на украинском участке реки имеет рекордно низкие показатели.

С одной стороны, ситуацию напрямую связывают с трансформационными процессами в дельте Дуная и перераспределением стока между Килийским и Тульчинским рукавами реки. С другой — с колоссальным ущербом, который нанес экосистеме дунайской дельты человек.

Для Украины Дунай является главной международной воднотранспортной артерией, имеющей 186 км государственной границы с ЕС, и стратегически важным выходом в Черное море. Однако ситуация вокруг Дуная на южных границах нашей страны — одна из сложнейших. Катастрофически мелеет самое полноводное гирло дельты — Килийский рукав, на который в прошлом веке приходилось около 70% общего стока реки. Именно из него питаются украинские придунайские озера.

Теплоход «Евгений Косяков» выполнил запланированные рейсы в дельту Дуная

Несмотря на «малую» воду, пассажирский теплоход выполнил все запланированные заходы в украинскую дельту Дуная. Об этом сообщает Агентство по туризму и пассажирским перевозкам «Транскруиз» ЧАО «УДП».

Так, в навигацию-2018 «Евгений Косяков» (капитан Роман Маслов) посетил заповедную зону 35 раз, экскурсионное обслуживание получили 4449 иностранных туристов. Для сравнения, в 2016-м теплоход выполнил 13 судозаходов, экскурсиями воспользовались 2170 человек; в 2017-м – 27 судозаходов и 4098 человек соответственно.

Наряду с обслуживанием иностранных туристов, в текущем году «Евгений Косяков» осуществил несколько прогулочных рейсов по Дунаю, а также из Вилково на «нулевой километр» для работников пароходства, совершивших путешествие выходного дня в честь профессионального праздника – Дня флота, и курсантов Дунайского института НУ «ОМА» в честь принятия присяги.

В Придунавье избрали новый состав бассейнового совета Нижнего Дуная

Во вторник, 30 октября, в конференц-зале Дунайского регионального офиса водных ресурсов состоялось установочное собрание представителей заинтересованных сторон в вопросе формирования бассейнового совета Нижнего Дуная.

 

 

Как пояснил и.о. начальника ДРОВР Юрий Махненко, бассейновый совет создается в соответствии с законодательством и приказом Министерства экологии и природных ресурсов, а состав его утверждается государственным агентством водных ресурсов Украины. Бассейновый совет существует при Дунайском региональном офисе водных ресурсов и наделяется консультативно-рекомендательными функциями.
 

По регламенту в состав БС должны войти представители органов местного самоуправления, общественных организаций, в том числе экологических, а также водопользователей – водного, лесного, рыбного и сельского хозяйств.
 

Основной задачей бассейнового совета является достижение хорошего уровня воды в реке Дунай и его бассейне путем согласования интересов разных сторон. Понятие хорошего состояния определены Водной рамочной директивой ЕС и имеют четкие показатели (именно по ним с начала следующего года будет оцениваться качество воды в нашей стране). Важными принципами БС, которые должны соблюдаться при интегрированном подходе к водопользованию, являются прозрачность и открытость. Именно коллегиальное решение БС будет определять, сколько, когда, в каком количестве и в каком качестве будет предоставляться доступ к водным ресурсам в бассейне Дуная.

Что нужно для развития дунайских портов — позиция Мининфраструктуры

На портале Delo.ua ранее вышла колонка "Почему Украина может потерять порты на Дунае". Автор блога, депутат Одесского облсовета Юрий Маслов рассказал, почему дунайские порты теряют конкурентоспособность и к чему привели гидротехнические ошибки украинского канала Дунай — Черное море. Кроме того, чиновник заявил, что для обеспечения портов Дуная грузопотоками необходимо переносить канал.

Заместитель министра инфраструктуры по вопросам европейской интеграции Виктор Довгань объяснил Delo.ua свою точку зрения на проблему, какая сейчас ситуация с дунайскими портами и почему решение вопроса зависит не только от украинской стороны.

Порт Рени

Украина ограничена в возможностях развития проекта

Прежде всего, хочу отметить, что в транспортной системе Украины Дунай имеет огромный потенциал для увеличения грузопотоков. Учитывая это, на данный момент мы занимаемся интенсивным поиском наиболее эффективного использования транзитного потенциала государства, в частности ее приморских регионов. Территория Украины и ее транспортные магистрали фигурируют в многочисленных международных проектах.

Я бы хотел внести ясность в ситуацию с восстановлением проекта создания глубоководному судовому ходу канала "река Дунай — Черное море".

Проект является важным для развития украинского Придунавья и отвечает стратегическим интересам европейского сообщества. Но сегодня, к сожалению, Украина ограничена в возможностях развития проекта.

Почему?

На сегодня ключевым препятствием является позиция Румынии относительно невыполнения в полном объеме требований Конвенции об оценке воздействия на окружающую среду в трансграничном контексте (Конвенции Эспо) в отношении эксплуатации глубоководного судового хода канала "река Дунай — Черное море".

Напомним, согласно конвенции, процедура оценки воздействия на окружающую среду (включающая публичные обсуждения) потенциально опасных проектов должна проводиться не только внутри государства, но и в сопредельных странах, которые могут быть затронуты воздействием этих объектов. В соответствии с Конвенцией, процедура оценки должна производиться на ранних стадиях планирования.

Еще с 2009 года этот вопрос регулярно выносится на рассмотрение Имплементационного комитета Конвенции Эспо, ЕЭК ООН, Дунайской комиссии, заседание Постоянного секретариата Межправительственной Комиссии ТРАСЕКА, но окончательное решение по ним еще не принято.

А теперь проанализируйте работу Дунайских портов.

Измаильский морской порт

В 2015 году Измаильский морской порт обработал 4,83 млн тонн грузов, в 2016 году этот показатель составил 5,69 млн тонн. По результатам 10 месяцев 2017 года порт уже обработал 4,23 млн тонн грузов, что составляет 89% выполнения плана.

То есть в течение последних двух лет работы Измаильского морского порта мы можем наблюдать устойчивую тенденцию к увеличению объемов грузопотока.

Ренийский порт

Ренийский порт несколько снизил объемы перевалки грузов по сравнению с плановыми показателями, но это связано, в первую очередь, с двумя основными факторами: переориентацией грузопотоков российских нефтепродуктов, химических и минеральных удобрений в европейские порты, а также неконкурентоспособными тарифами на перевозку грузов по железной дороге в порт.

Из-за отсутствия подъездного железнодорожного пути по украинской территории грузы транспортируются территориями Приднестровья и Республики Молдова, а это увеличивает стоимость перевозки в среднем на $5 за тонну. Поэтому имеем такой результат.

Усть-Дунайский морской торговый порт

Порт был создан еще в 1970 году и заточен под работу по лихтеровозной системе. После распада Советского Союза, в связи с прекращением работы лихтеровозной системы, он по больше части был переориентирован на перевалку грузов с морских судов на речные для дальнейшей транспортировки их через внутренние водные пути. Но из-за этого грузооборот порта существенно продолжал снижаться еще со времен 90-х годов. В 2016 году порт обработал 25,4 тыс. тонн, а за 10 месяцев 2017 года объем перевалки составляет 14,3 тыс. тонн.

Лихтеровозная система перевозки основана на перевозке грузов в лихтерах. Лихтер — несамоходное судно для перевозки грузов, используемое для перевозок с помощью буксирных судов и для частичной погрузки-разгрузки на рейде глубокосидящих судов перед постановкой их к мелководному причалу.

Что делать сейчас?

Задача номер один — повысить эффективность работы украинских портов на Дунае. Для этого мы должны разработать комплексный план мероприятий, который будет включать реализацию таких проектов как развитие специальной экономической зоны в Ренийском порту, строительство железнодорожного сообщения с Ренийским портом по украинской территории, создание и развитие индустриальных парков на территории портов, строительство баз для приема маломерного флота, создание туристической инфраструктуры и тому подобное.

В рамках программы развития Дунайских портов вопрос восстановления украинского участка глубоководного судового хода канала "река Дунай — Черное море", конечно, остается одной из стратегических задач государства.

Для решения проблем и определения перспектив развития портовой инфраструктуры украинского Придунавья весомым шагом станет привлечение иностранных инвестиций и включения в финплан "Укрзализныци" технико-экономического обоснования строительства железной дороги Измаил-Рени. И это именно то, что поможет на двигаться в направлении имплементация проекта.

Договір про співробітництво дунайських пароплавств - учасників Братиславських угод

                             Договор 
             о сотрудничестве дунайских пароходств - 
               участников Братиславских соглашений 
                 (Братислава, 6 ноября 1992 года) 
                          (ред. 1997 г.) 
 
     Пароходства:
     Баварский Ллойд ГмбХ (БЛ) Федеративной Республики Германии
     Болгарское речное пароходство АО (БРП)
     ДДСГ-Карго ГмбХ (ДДСГ-Карго) Республики Австрии
     Речное пароходство  "Дунавски  Ллойд-Сисак"  (ДЛ)  Республики 
Хорватия
     Венгерское судоходное акционерное общество (МАХАРТ)
     Румынское речное пароходство "НАВРОМ СА", Галац (НАВРОМ СА)
     Румынское    речное       пароходство       "Джурджу-НАВ  СА" 
(Джурджу-НАВ СА)
     Румынское    речное       пароходство        "НФР-Дробета СА" 
(НФР-Дробета СА)
     АО Словацкое пароходство и порты (АО СПаП)
     Открытое акционерное     общество    "Украинское    дунайское 
пароходство" (ОАО УДП)
     Акционерная судоходная     компания     "УКРРЕЧФЛОТ"     (АСК 
"УКРРЕЧФЛОТ")
     Югославское речное пароходство ДД (ДД ЮРБ)
     Речное пароходство   "КРАЙИНА"   (РБК)   Союзной   Республики 
Югославия,
     принимая во  внимание  необходимость  всестороннего  развития 
экономических связей между придунайскими странами,
     осознавая значение  дунайского  судоходства  для  обеспечения 
этих   связей,   подтверждая   желание  способствовать  углублению 
процесса сотрудничества между дунайскими пароходствами, начатого в 
1955  году в рамках Братиславских соглашений,  заключили настоящий 
Договор о нижеследующем:

Протокол у зв'язку з підписанням Додаткового Протоколу від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року

Протокол
у зв'язку з підписанням Додаткового Протоколу
від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї
від 18 серпня 1948 року

Уповноважені
Австрійської Республіки,
Республіки Болгарія,
Угорської Республіки,
Республіки Молдова,
Російської Федерації,
Румунії,
Словацької Республіки,
України,
Республіки Хорватія та
Союзної Республіки Югославія

взяли до відома таку заяву Федеративної Республіки Німеччина у зв'язку з підписанням Додаткового Протоколу від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року:

1. Приєднання Федеративної Республіки Німеччина до Конвенції не зачіпає зобов'язань, що випливають з її членства у Європейському Співтоваристві.

2. На німецькій ділянці Дунаю плавзасоби і пристрої, які використовуються на навчаннях для форсування річок, не розглядатимуться як військові кораблі згідно з абзацом 1 статті 30 Конвенції і можуть плавати по німецькій ділянці Дунаю за згодою Уряду Федеративної Республіки Німеччина.

3. Щодо статті 27 Конвенції про режим судноплавства на Дунаї слід мати на увазі, що митні питання на території Європейського Співтовариства входять до компетенції Європейського Співтовариства.

На посвідчення цього уповноважені вищезгаданих держав підписали цей Протокол, складений німецькою, російською та французькою мовами.

Вчинено в Будапешті двадцять шостого березня тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року.

Додатковий Протокол
від 26 березня 1998 року до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї
від 18 серпня 1948 року

Австрійська Республіка,
Республіка Болгарія,
Угорська Республіка,
Федеративна Республіка Німеччина,
Республіка Молдова,
Російська Федерація,
Румунія,
Словацька Республіка,
Україна,
Республіка Хорватія та
Союзна Республіка Югославія,
далі "Договірні Сторони",

переконані у необхідності привести певні положення Конвенції про режим судноплавства на Дунаї, підписаної у Белграді 18 серпня 1948 року, у відповідність до політичних та економічних обставин, які тим часом змінилися,

керуючись прагненням надати всім придунайським державам можливість участі,

домовились про таке:

Стаття 1

(1) Федеративна Республіка Німеччина приєднується до Конвенції про режим судноплавства на Дунаї від 18 серпня 1948 року як Договірна Сторона на рівних правах з державами-учасницями та їхніми правонаступницями.

(2) Державами-учасницями та їхніми правонаступницями є Австрійська Республіка, Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Румунія, Словацька Республіка, Україна, Республіка Хорватія і Союзна Республіка Югославія.

Стаття 2

Стаття 2 Конвенції приймається у такій редакції:

"Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря через Сулинський канал".

Стаття 3

Стаття 5 приймається у такій редакції:

"Засновується Дунайська Комісія, далі "Комісія", до складу якої входять по одному представнику від кожної Договірної Сторони".

Стаття 4

Стаття 10 Конвенції приймається у такій редакції:

"Комісія складає свій бюджет і затверджує його більшістю голосів усіх Договірних Сторін. У бюджеті мають бути передбачені витрати на утримання Комісії та її апарату, які покриваються за рахунок внесків Договірних Сторін, що робляться щороку в однаковому для кожної Договірної Сторони розмірі".

Стаття 5

Стаття 15 Конвенції приймається у такій редакції:

"Офіційними мовами Комісії є німецька, російська та французька".

Стаття 6

Стаття 46 Конвенції приймається у такій редакції:

"Зміни до цієї Конвенції приймаються за взаємною згодою всіх Договірних Сторін. Вони набувають чинності першого числа місяця, що йде за тим, коли всі Договірні Сторони повідомлять Уряд Союзної Республіки Югославія про те, що внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності вищезгаданими змінами, ними виконані".

Стаття 7

(1) Цей Додатковий Протокол набуває чинності першого числа місяця, що йде за тим, коли вісім Договірних Сторін повідомлять Уряд Союзної Республіки Югославія про те, що внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття ним чинності, ними виконані. Для інших Договірних Сторін цей Додатковий Протокол набуде чинності в день отримання Урядом Союзної Республіки Югославія їхніх повідомлень про те, що необхідні для набуття ним чинності внутрішньодержавні процедури виконані.

(2) Уряд Союзної Республіки Югославія повідомить Договірні Сторони про отримання кожного повідомлення згідно з пунктом 1 цієї Статті і про набуття чинності цим Додатковим Протоколом.

На посвідчення цього нижчепідписані належним чином на те уповноважені, підписали цей Додатковий Протокол.

Вчинено в Будапешті двадцять шостого березня тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року в одному примірнику німецькою, російською і французькою мовами, при цьому всі тексти є автентичними. Цей примірник здається на зберігання Уряду Союзної Республіки Югославія, який направить нижчепідписаним державам завірені копії.

Конвенція про режим судноплавства на Дунаї

Конвенція
про режим судноплавства на Дунаї

( Із змінами, внесеними згідно з Додатковим Протоколом
від 26.03.98 )

Союз Радянських Соціалістичних Республік, Народна Республіка Болгарія, Угорська Республіка, Румунська Народна Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка, Чехословацька Республіка і Федеративна Народна Республіка Югославія,

Беручи до уваги постанову Ради Міністрів Закордонних Справ від 12 грудня 1946 року про скликання Конференції для вироблення нової Конвенції про режим судноплавства на Дунаї в складі представників зазначених у цьому рішенні держав і

Бажаючи забезпечити вільне судноплавство на Дунаї відповідно до інтересів і суверенних прав придунайських країн, а також з метою зміцнення економічних і культурних зв'язків придунайських країн між собою і з іншими країнами,

Вирішили укласти Конвенцію про режим судноплавства на Дунаї і з цією метою призначили нижчепідписаних як своїх повноважних представників, які після пред'явлення своїх повноважень, визнаних у порядку і належній формі, умовились про таке:

Глава I

Загальні положення

Стаття 1

Навігація на Дунаї повинна бути вільною і відкритою для громадян, торгових суден і товарів усіх держав на основі рівності щодо портових і навігаційних зборів та умов торгового судноплавства. Викладене вище не поширюється на перевезення між портами однієї і тієї самої держави.

Стаття 2

Конвенція поширюється на судноплавну частину Дунаю від Кельхейма до Чорного моря через Сулинське гирло з виходом до моря через Сулинський канал.

( Стаття 2 в редакції Додаткового Протоколу від 26.03.98 )

Стаття 3

Придунайські держави зобов'язуються утримувати свої ділянки Дунаю в судноплавному стані для річкових і на відповідних ділянках морських суден і виконувати необхідні роботи для забезпечення і поліпшення умов судноплавства, а також не чинити перешкод для судноплавства на фарватерах Дунаю. З питань, зазначених у цій статті, придунайські держави консультуються з Дунайською Комісією (стаття 5 нижче).

Прибережні держави можуть в своїх межах організувати роботи по забезпеченню судноплавства, виконання яких необхідно в зв'язку з виниклими терміновими і непередбаченими обставинами. Держави повідомлять Комісію про причини, що викликали ці роботи, і подадуть короткий опис цих робіт.

Стаття 4

В разі, коли яка-небудь придунайська держава не буде спроможна сама організувати роботи, що входять в її територіальну компетенцію і необхідні для забезпечення нормального судноплавства, то така держава повинна буде передати виконання цих робіт Дунайській Комісії (стаття 5) на умовах, що їх вкаже Комісія, без права передоручення виконання цих робіт іншій державі, за винятком тієї частини річкового шляху, що становитиме кордон даної держави. В цьому останньому випадку Комісія визначить умови виконання таких робіт. Придунайські держави зобов'язуються надавати всіляке сприяння Комісії або державі, яка виконує зазначені роботи.